Сторінка на сайті Першого Національного

Українські вчені та їх розробки користуються популярністю в усьому світі

Реклама як рушій науки. На Заході певні, що без доброго піару світ не дізнався б багато видатних імен. Іноземні держави, наукові установи і меценати вкладають чималі кошти у просування досліджень на світовій арені. В Україні - навпаки. Максимум, на який розраховують талановиті науковці - державна премія, яку дають лише раз у житті. При цьому дослідженнями українських вчених користуються в усьому світі. Про це - Ігор Меделян.

Після цих кадрів про них заговорили навіть далекі від науки люди. Андрій Гейм і Костянтин Новосьолов отримали Нобелівську премію за експерименти з дослідження графена - найміцнішого матеріалу у світі завтовшки в один атом вуглецю.

Поза променями слави залишилася інша пара науковців, дослідження яких використали у роботі майбутні володарі "нобелівки".

Сергій Шарапов, провідний науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім. М. Боголюбова:

- Для теоретика - это наверное самое большое счастье, когда начинаешь переписываться с экспериментатором по электронной почте и выясняется, что уравнение, которое ты записал в своей работе вдруг описывает кусочек того, что он видит в своей лаборатории.

В оцінці свого скромного доробку українські теоретики одностайно. Кажуть: лише раніше інших передбачили властивості диво-матеріалу.

Валерій Гусинін, завідувач відділу Інституту теоретичної фізики ім. Боголюбова:

- Теоретики делают это параллельно. И у нас были пересечения. Потому что теоретики из Испании сделали аналогичный расчет. Но несколько позже, как оказалось. Это значит, что данный вопрос, тематика - где-то висело в воздухе. Поэтому не один так другой обязательно это бы сделал.

Ось плоди спільної роботи фізиків - і теоретиків, і експериментаторів. Надтонкий цифровий годинник легко перетворюється на комп'ютер чи телефон - в майбутньому ці речі робитимуть саме з графена. Реклами нанотехнологій - чимало. Над новітніми розробками українські науковці працюють по всьому світу, каже Ігор Лук’янчук.

Він сам давно живе у Франції. Певен: для міжнародного визнання самого розуму замало. В сучасному світі інтелект - теж товар, який потребує просування на ринку.

Ігор Лук'янчук, доктор фізико-математичних наук, професор, університет Пікадіі (Франція):

- Нету чистой науки. Наука связана с индустрией, а индустрия связана з бизнесом. Недостаточно сделать открытие. Законы рекламы и законы шоу-бизнеса, так же, как произошло раньше с другими видами искусств - они тоже вошли в науку.

Нині ж імена прогресивних українських науковців здебільшого відомі лише у вузьких колах. Вчені кажуть: дослідження часто використовують за кордоном. Тому нині вже зі школи деякі майбутні світила привчаються не світити свої здобутки, бо ідеї не куплять, а вкрадуть.

Оксен Лісовий, директор Малої академії наук України:

- Пропаганда науки української за кордоном повинна супроводжуватися звичайно захистом тих здобутків, які є. Бо тут дуже багато винаходів, які потребують захисту авторського права. І часто їх не показують, тому що вони достатньо прості, щоб їх скопіювати.

Директор Малої академії наук мріє про те, щоб наукова зміна - вихованці академії - могли також презентувати свої розробки на міжнародному рівні. Була б воля держави, або меценатів. Поки ж свої здобутки вони показують переважно на ось таких виставках. Залишаючись для світу в тіні, як і більшість досвідчених науковців.

Донині формально в Україні немає жодного Нобелівського лауреата. Хоча цю нагороду українці за походженням майже у всіх номінаціях отримували шість разів.

Автор: Ігор Меделян. Оператори: Олексій Трушин, Вадим Тимофеєв. Перший Національний